Главная Украина Банкіри очікують від НБУ підвищення ставки до 9,5%
Украина - 20.01.2022

Банкіри очікують від НБУ підвищення ставки до 9,5%

Національний банк України (НБУ) 20 січня підвищить облікову ставку на 50 базисних пунктів (б. п.) – до 9% річних, прогнозує більшість опитаних агентством "Інтерфакс-Україна" банкірів.

"Посилення фундаментального інфляційного тиску спостерігається і у всьому світі, і в Україні. Більшість світових центральних банків і центральних банків країн уже розпочали посилення грошово-кредитних політик та підвищення базових ставок. (…) Вважаю, що НБУ дотримуватиметься помірного посилення монетарної політики, і облікову ставку на найближчому засіданні буде підвищено на 0,5 п. п., а саме до 9,5% річних", – повідомив директор департаменту інвестиційного бізнесу ПУМБ Антон Стадник.

Він зазначив, що на користь такого рішення свідчить і те, що на попередньому засіданні комітету з монетарної політики Нацбанку більшість членів комітету висловилася за подальше підвищення облікової ставки на найближчих засіданнях правління.

Голова правління Юнекс Банку Іван Світек поділяє цей прогноз і також очікує помірного підвищення ставки до 9,5%.

"Думаю, що більшість членів монетарного комітету проголосує за підвищення облікової ставки. А основна дискусія точитиметься щодо розміру підвищення: піднімати на 50 базисних пунктів або одразу на 100 б. п. (…) Я схиляюся до помірного зростання до 9,5%. Найімовірніше, при цьому члени монетарного комітету висловляться за подальше підвищення ставки", – зазначив банкір.

За його словами, основним мотивом для підвищення ставки є інфляція, яка виявилася вищою за прогнози НБУ, що передбачає уповільнення показника до 9,6%, незважаючи на скорочення темпів зростання цін у грудні до 10% рік проти року (р/р).

"Потребує реакції регулятора й очікуване посилення монетарної політики Федеральної резервної системи (ФРС), а також Європейського центрального банку (ЄЦБ). І, звісно, НБУ братиме до уваги ризики, яких зазнає економіка через зростання геополітичної напруги. Лише за останній тиждень курс долара зріс більш ніж на 3% на тлі розпродажу українських активів. Потенційно це може створити додатковий тиск на інфляцію", – додав Світек.

Він прогнозує, що НБУ з високою ймовірністю піде принаймні ще на одне підвищення облікової ставки — до 10% — уже в березні.

Аналогічної думки дотримується директор департаменту стратегії Кредобанку Роман Лепак, який зазначив, що подальше підвищення ставки на 0,5 п. п. має стати відповіддю регулятора на погіршення інфляційних очікувань населення та бізнесу, значне зростання ризику масштабної збройної агресії Росії та зумовлений відплив капіталу з України.

Крім того, посилення монетарної політики вимагають характерні для всієї світової економіки інфляційні ризики, які найбільше виявляються у подорожчанні енергоносіїв і зернових, вважає експерт.

Головний економіст Креді Агріколь Банку Олександр Печерицин також поділяє прогноз щодо підвищення облікової ставки на 50 б. п. — до 9,5%.

"Незважаючи на те, що річна інфляція в грудні незначно знизилася порівняно з листопадом, вона все ще була вища за прогнозну траєкторію Нацбанку. Цей чинник, а також збереження потенційних інфляційних ризиків на високому рівні та думки учасників минулого засідання НБУ про інфляційні ризики та ставку вказують на можливість продовження періоду підвищення ставки вже цього четверга", – зазначив він.

Банкір додав, що постійне перевищення інфляцією прогнозної траєкторії, наявність сильних проінфляційних ризиків та додаткові чинники, які можуть прискорити інфляцію (геополітичні ризики), впливатимуть на підвищення прогнозу Національного банку щодо інфляції на кінець цього року з поточного прогнозу в 5%.

Отже, для стримування більшої інфляції НБУ, можливо, доведеться відкласти період зниження ставок на пізніше, тому прогноз облікової ставки на кінець року може бути також переглянуто в бік підвищення, зазначив Печерицин.

Директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг Укрексімбанку Антон Болдирєв також очікує підвищення ключової ставки на 50 б. п. для балансування наявних ризиків, однак він не виключає ймовірності її збереження на нинішньому рівні та перенесення уваги регулятора на посилення трансмісійного механізму монетарної політики для підвищення ефективності заходів, ужитих у 2021 році. За його словами, у такому разі зросте ймовірність підвищення облікової ставки на наступному засіданні НБУ на початку березня за збереження поточного балансу ризиків.

Банкір зазначив, що з моменту останнього засідання НБУ показник базової інфляції продовжив прискорюватися, сягнувши 7,9% за грудень (р/р), а ціни у промисловому секторі під впливом енергоносіїв досягли 62,2% на кінець року.

Болдирєв вказав на погіршення балансу інфляційних ризиків на початку 2022 року за рахунок зростання вартості природного газу до 900-1000 $/тис. куб. м, зростання вартості нафти на $85/барель та утримання вартості основних зернових близько багаторічних максимумів. "Ймовірним є збереження цін таких груп сировини на високих значеннях до надходження нових врожаїв, завершення опалювального сезону та зниження політичної напруги в Європі", — прогнозує банкір.

Він зазначив, що подальша ескалація на кордонах України призвела до активного відпливу частини іноземного капіталу та девальвації гривні на 4,0-4,5% з початку січня, що також призводитиме до погіршення інфляційних очікувань.

У свою чергу керівник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов очікує цього тижня підвищення облікової ставки до 9,5-10% річних.

"Незважаючи на певне уповільнення інфляції наприкінці 2021 року, її траєкторія все одно помітно перевищує прогнозну траєкторію НБУ. Стає дедалі очевиднішим, що перспектива повернення інфляції в цільовий діапазон 4-6% у 2022 році є вкрай малоймовірною. До того ж проінфляційні ризики останнім часом лише посилилися. Це сформувало передумови для подальшого підвищення облікової ставки", – наголосив він.

За словами аналітика, навіть з урахуванням майбутнього підвищення ставки монетарна політика в Україні не стане жорсткою – найімовірніше, йдеться про завершення переходу зі стимулювальної зони до нейтральної.

Водночас аналітик стратегічного розвитку банку "Південний" Костянтин Хведчук очікує підвищення ставки 20 січня до 10%.

За його словами, аргументом для такого збільшення є зростання базової інфляції до 7,9% у грудні (р/р), яке свідчить про збереження інфляційного тиску, а також зростання заробітних плат, цін виробників у промисловості та нафти, що найближчим часом позначатиметься і на споживчих цінах.

Крім того, рішучих дій потребує зростання відсоткових ставок на світових фінансових ринках слідом за зміною риторики провідних центральних банків та зростання військової напруги з Росією, яке негативно впливає на інфляційні та курсові очікування і вже позначається на суттєвій девальвації гривні останніми місяцями.

"За таких умов для повернення інфляції в цільовий діапазон НБУ протягом року потрібен суттєвий дезінфляційний чинник. Тому НБУ діятиме рішучіше, підвищуючи ключову ставку принаймні до 10%. Крім того, для посилення трансмісії ставки НБУ може розширити інструментарій абсорбції надлишкової ліквідності", — зазначив банкір.

Хведчук очікує, що оновлений базовий сценарій НБУ передбачатиме ще одне підвищення облікової ставки в березні на 0,5 п. п. із поступовим її зниженням із четвертого кварталу 2022 року та повернення інфляції до цілі в 5% уже в другому кварталі 2023 року (замість четвертого кварталу 2022 року).

Головний менеджер із макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій пояснює, що підвищення облікової ставки 20 січня є цілком імовірним "з урахуванням зростання геополітичних ризиків, дорогих енергоресурсів і ймовірного зниження апетиту до ризиків з боку глобальних інвесторів на тлі очікувань щодо трьох-чотирьох підвищень базової відсоткової ставки ФРС".

Водночас він не виключає можливості подальшого підвищення ставки в березні, навіть якщо темпи інфляції і далі знижуватимуться. Облікова ставка НБУ вже зараз вища за попередній прогноз, тому однозначно траєкторію базової ставки буде змінено у бік підвищення, додав банкір.

Крім того, Колодій припускає, що оцінка економічного зростання у 2021 році може залишитися незмінною, оскільки слабке зростання у третьому кварталі (2,7% за прогнозу 4%) компенсується сильною статистикою у сільському господарстві, через що зростання ВВП у четвертому кварталі може перевищити 5% за попереднього прогнозу 4,3%.

Водночас він зазначив, що оцінку номінального ВВП укотре було переглянуто в бік підвищення за рахунок переоцінки показника дефлятора ВВП.

"Найімовірніше, оцінку економічного зростання у 2022 році (3,8%) буде погіршено з урахуванням високих цін на енергоносії, низького рівня вакцинації населення та уповільнення відновлення інвестиційного попиту внаслідок зростання геополітичних ризиків, але прогноз номінального ВВП знову збільшиться у результаті перерахунку дефлятора ВВП та зростання базового показника", – прогнозує банкір.

Крім того, він очікує, що показник інфляції на 2022 рік буде погіршено, оскільки у грудні вона виявилася на 0,4 п. п. вищою за попередній прогноз (10%), а збереження на високому рівні цін на енергоносії та харчові продукти не сприятиме досягненню прогнозу на кінець 2022 року в 5%.

У свою чергу директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг Укрексімбанку Болдирєв прогнозує, що в оновленому макропрогнозі НБУ підвищить рівень інфляції на кінець 2022 року з поточних 5% р/р під впливом тривалішого збереження проінфляційних чинників протягом поточного року та зростання геополітичної напруги.

Крім того, банкір називає ймовірним перегляд прогнозу зростання реального ВВП у 2022 році з поточних 3,8% р/р у діапазон 3-3,5% р/р, що може визначатися впливом світової енергетичної кризи на промисловість та очікуваними врожаями.

"Достовірно, що у підсумку 2022 року облікова ставка утримуватиметься на вищому рівні порівняно з поточним прогнозом у 7,5% р/р", – додав він.

Аналітик стратегічного розвитку банку "Південний" Хведчук також очікує, що прогноз зростання ВВП на поточний рік буде переглянуто до 3,5% через уповільнення зовнішнього попиту внаслідок нового сплеску коронавірусу, погіршення інвестиційного клімату в Україні після посилення військової напруги та уповільнення промисловості й сільського господарства через дорогі енергоресурси.

Директор департаменту стратегії Кредобанку Роман Лепак також очікує погіршення макропрогнозу Нацбанку в 2022 році, проте його прогноз більш песимістичний — зниження зростання ВВП із 3,8% до 3,3%.

Таке очікування зумовлене повільнішим відновленням економічної активності в Україні в 2021 році, ніж очікувалося, зростанням ризиків подальшої військової агресії Росії та погіршенням економічних очікувань українського бізнесу.

"Водночас, враховуючи наявні проінфляційні ризики, ми очікуємо перегляду НБУ свого інфляційного прогнозу на 2022 рік із 5% до 6%, тобто до верхньої межі цільового діапазону", – додав експерт.

Начальник департаменту персональних банківських послуг Укрсиббанку Ігор Левченко також назвав цільову інфляцію НБУ у 5% малоймовірною у поточних реаліях за рахунок тиску на неї з боку цін на енергоносії, зростання цін на товари та послуги, пов'язані з підвищенням цін на газ та курс долара.

"Реальна інфляція у 2022 році, найімовірніше, перевищуватиме 10%. Найімовірніше, НБУ не активно знижуватиме облікову ставку, яка може залишитися в діапазоні 8-11%", – зазначив банкір.

Він також очікує, що 2022 рік не буде так само сприятливим для курсу долара, як 2021-й, що разом із політичною ситуацією всередині країни та геополітичними ризиками призведе до скорочення прогнозованого зростання ВВП у 2022 році до 3,5%.

За словами голови правління Юнекс Банку Світека, очевидно, що інфляційний прогноз доведеться переглядати в бік підвищення, оскільки навіть без зростання геополітичної напруженості ймовірність вийти на показник 6,9% за підсумками другого кварталу невисока, оскільки суттєва частина української інфляції імпортується.

"Проблема має системний характер і потребує вжиття заходів. На мій погляд, навіть за оптимістичного сценарію на кінець другого кварталу інфляція в Україні сягне 8-9%", – резюмував банкір.

Крім того, поточна геополітична напруга впливатиме і на показник ВВП, оскільки нинішній відплив інвестицій суттєво тисне на нього. Водночас у разі деескалації негативний ефект буде швидко вичерпаний і всі, хто виходив із українських облігацій, почнуть їх активно скуповувати, реагуючи на високу дохідність, наголосив експерт.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Может Заинтересовать

Кулеба і Блінкен обговорили український продовольчий експорт

Глава МЗС України Дмитро Кулеба і держсекретар США Ентоні Блінкен домовилися в Берліні спі…