Виробництво вікон в Україні скоротилося втричі проти 2021 р.

Незважаючи на значний попит на вікна для заміни пошкоджених унаслідок збройної агресії РФ в Україні, обсяг їх виробництва знизився утричі порівняно з 2021 роком, повідомив виконавчий директор Асоціації учасників ринку вікон та фасадів (АУРВФ) Олексій Бубнов агентству "Інтерфакс-Україна".

"За нашими даними, у травні було виготовлено 150-160 тис. конструкцій, у червні — 170-180 тис., у липні — 220-250 тис. Є позитивна динаміка, проте порівняно з 2021 роком обсяг виробництва вікон знизився втричі", – повідомив він.

При цьому експерт додав, що до цих даних не входить кількість склопакетів, які виготовлялися для заміни пошкоджених вікон, там, де вціліли самі рами.

"На повну потужність галузь зможе запрацювати за наявності скла та сировини для виробництва профілю. Щодо інших складових вікна (фурнітура, комплектуючі для склопакетів) — усе є в наявності та в достатній кількості. І, звісно, треба буде підібрати працівників, адже сьогодні всі компанії працюють в одну зміну", — сказав Бубнов.

З огляду на гостроту питання відновлення житлового фонду в країні він пропонує розглянути надання відстрочки від призову до ЗСУ для фахівців зі спеціальностей, критичних для віконної галузі.

Експерт назвав іще низку проблем, які треба вирішити, щоби запустити ринок на повну потужність.

Він, зокрема, нагадав, що єдиний виробник ПВХ-сировини для виробництва профілю "Карпатнафтохім" (Калуш) не працює від початку війни.

Як повідомлялося, нещодавно Генеральна прокуратура передала в управління АРМА заарештовані корпоративні права "Карпатнафтохіму", проте поки що немає відомостей про терміни відновлення його роботи.

"Ситуація абсурдна: національні виробники профілю мусять закуповувати сировину за кордоном і платити загороджувальне мито розміром 12% на ПВХ-сировину, прийняту на підтримку "Карпатнафтохіму". Ми пропонуємо скасувати її на цьому етапі, бодай доти, доки буде відновлено в повному обсязі виробництво", – зазначає Бубнов.

Близько 80% скла до повномасштабного вторгнення постачалося з Росії та Білорусі. "Після початку війни віконна галузь відмовилася від будь-яких торговельних відносин із країною-агресором та її пособником. Залишилася можливість купувати скло в європейських країнах, у Туреччині й Азербайджані", — пояснив він.

При цьому, сказав Бубнов, логістично такі постачання можливі лише суходолом, автомобільним спецтранспортом, так званими джамбовозами (для транспортування скла великого формату), які їдуть порожніми на завантаження, але змушені простоювати в чергах на митниці.

Виконавчий директор АУРВФ пропонує надати спрощену процедуру — "зелений коридор" — для транспорту, що прямує по скло на виїзд з України, та на в'їзді до країни.

Фактором ризику, сказав експерт, який може пригальмувати скління будівель, постраждалих від війни, є і можливий 10-відсотковий податок на купівлю валюти.

"На сьогодні вартість вікон порівняно з довоєнним періодом збільшилася на 70-80%. Оскільки в Україні скло не виробляється, запровадження цього податку автоматично призведе до подорожчання склопакетів і вікон. Вважаємо, що в разі запровадження 10% податку на купівлю валюти його має бути скасовано для контрактів, за якими валюта йтиме на закупівлю скла", — вважає Бубнов.

Створена у 2013 році АУРВФ об'єднує 29 учасників ринку.