Рішень щодо заборони експорту е/е, зміни тарифів на е/е для населення та умов її постачання після масованої атаки РФ немає — глава Міненерго

Після наймасштабнішої атаки РФ на енергетику України рішення щодо заборони експорту електроенергії, зміни умов покладення спецзобов'язань із компенсації тарифів на е/е для населення (ПСО), зокрема, для одного з його виконавців — ПрАТ "Укргідроенерго", та самих тарифів для населення наразі не розглядаються, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.

"Поки що ми не розглядаємо питання заборони експорту електроенергії. Я не бачу сьогодні, що заборона якось драматично вирішить нашу ситуацію. Далі — подивимося", — сказав він, відповідаючи на запитання Енергореформи на брифінгу в Києві після зустрічі з віцепрем'єром, міністром енергетики Швеції Еббою Буш.

Міністр також сказав, що наразі немає рішень про зміну ПСО, а також зміну тарифів на е/е для населення.

Як повідомлялося 24 березня, оператор ДніпроГЕСу "Укргідроенерго" заявив, що після пошкодження станції компенсація їм тарифів для населення опинилася під загрозою.

"Кожен удар впливає і на комерційну частину функціонування ринку. Це абсолютно логічно. Але зараз немає рішень, якщо ми говоримо про тарифи для населення, про ПСО або експорт е/е. Ми зосереджені на фіксуванні наслідків: у якому стані енергетика, що знищено, що максимально швидко можемо відновити. Тоді вийдемо на якісь цифри, терміни цього процесу, і від цього будемо ухвалювати рішення з усіх питань, про які ви говорите", — пояснив Галущенко.

Водночас він звернув увагу, що, зокрема, підвищення тарифів на е/е для населення 2023 року (з 1 червня — до 2,64 грн/кВт-год — ЕР) допомогло енергетиці відновитися.

"Це комерційна частина, вона важлива. Я говорив: якби ми не підняли тарифи торік, ми б не відновилися в такому обсязі, в якому це зробили", — зазначив глава Міненерго.

"Але, на жаль, знову масовані удари, це вплив на ступінь відновлення. І, на жаль, багато пошкоджень саме тих станцій, які були максимально відновлені", — зазначив він.

Відповідаючи на запитання, чи можлива державна допомога енергооб'єктам на відновлення, оскільки на ДніпроГЕС втрачено приблизно 1000 МВт балансувальної потужності і великі втрати на ТЕС, міністр сказав: "Щоб зрозуміти швидкість відновлення і питання грошей, потрібно зараз верифікувати збитки. Не розуміємо, про які суми йдеться. Треба все звести, тоді побачимо, які в компаній ресурси на те, щоб відновити, і які це будуть терміни".

Водночас він додав, що доцільно було б збільшити дозволену потужність перерізу для імпорту е/е з Європи.

"Ще вчора ми просили підвищити потужність на експорт. Тепер знову повертаємося до питання імпорту. 1,7 ГВт — це не маленький показник, але потрібно більше. Я прошу завжди по максимуму. Ті ж 2,5 ГВт — це те, щоб нам потрібно", — висловив думку глава Міненерго.

Як повідомлялося, 22 березня 2024 року РФ здійснила потужну атаку на енергосистему України, задіявши десятки різних засобів ураження. У результаті в розпал водопілля зупинила роботу найбільша ГЕС — Дніпровська, пошкоджено ТЕС ДТЕКу і "Центренерго", а також мережі. Пошкоджені станції відіграють велику роль у балансуванні енергосистеми, окрім вироблення е/е в базовому режимі. У день атаки було запроваджено обмеження електропостачання майже в половині областей України, в Одеській і Харківській області вони зберігаються досі.

До атаки значно зріс експорт е/е: зокрема, у лютому Україна порівняно із січнем 2024 року наростила обсяги експорту в 12 разів і зменшила на третину обсяги імпорту. Очікувалося, що в березні цей показник буде ще більшим. Після атаки експорт востаннє був 23 березня в мінімальному обсязі 1000 МВт-год.

ENTSO-E з 1 березня збільшило ліміт експорту електроенергії з України та Молдови до країн ЄС на 150 МВт — до 550 МВт.

Дозволену потужність для імпорту е/е з Європи в Україну і Молдову з 1 грудня 2023 року збільшено з 1200 МВт до 1700 МВт.