Бізнес у березні вперше за 5 міс. позитивно оцінив свої очікування — опитування НБУ

Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), що розраховується Національним банком України (НБУ) за шкалою від нуля до 100, другий місяць поспіль іде на підвищення і в березні піднявся одразу на 4,5 пункта — до 52 пунктів, через п'ять місяців знову перевищивши нейтральний рівень, повідомив НБУ в понеділок.

"Поліпшенню настроїв респондентів усіх секторів сприяли нарощування морських і залізничних перевезень, збереження стійкої ситуації на валютному ринку, низькі інфляційні очікування і сезонне пожвавлення ділової активності", — зазначив регулятор.

Ключовими стримувальними факторами залишаються обстріли критично важливих об'єктів, ризик недостатності міжнародного фінансування та блокада західного кордону.

Традиційно, найоптимістичнішими серед секторів залишаються підприємства торгівлі. Другий місяць поспіль вони позитивно оцінили результати своєї діяльності за рахунок нарощування морських і залізничних перевезень, сповільнення інфляції та стійкого споживчого попиту. Таким чином, секторальний індекс у березні зріс до 55,1 пункту з 50,1 у лютому.

Згідно з опитуванням, підприємства торгівлі прогнозували подальше збільшення обсягів товарообігу та закупівлі товарів для продажу, а також посилили позитивні оцінки щодо збільшення залишків продукції для продажу. Респонденти були налаштовані на зростання вартості товарів, закуплених для продажу, і зберегли оцінки щодо зменшення торговельної маржі.

Різко поліпшили оцінки економічних перспектив своєї діяльності підприємства будівництва: секторальний індекс зріс до 53,5 пунктів порівняно з 43,7 у лютому. Як вважає Нацбанк, такий показник забезпечений бюджетним фінансуванням на відновлення інфраструктури та сприятливими погодними умовами.

"Респонденти очікували зростання обсягів будівництва, нових замовлень, закупівлі сировини та матеріалів, а також прогнозували збільшення закупівлі послуг підрядників, незважаючи на збереження негативних оцінок щодо їхньої доступності та вартості", — інформує центробанк про очікування респондентів будівельного сектору.

Секторальний індекс підприємств промисловості за березень зріс на 2,7 пункту — до 51 пункту.

"Підприємства промисловості позитивно оцінили результати своєї діяльності на найближчу перспективу з огляду на стійкий споживчий попит, стійку ситуацію на валютному ринку та низькі інфляційні очікування", — пояснив регулятор.

За його даними, промисловці були оптимістично налаштовані щодо обсягів виробленої продукції та нових замовлень на неї, зокрема експортних. Зазначається, що оцінки щодо зменшення обсягів незавершеного виробництва впритул наблизилися до нейтрального рівня, а щодо залишків готової продукції — вперше за три місяці покращилися до позитивного рівня. Водночас опитані підприємства пом'якшили негативні оцінки щодо запасів сировини та матеріалів.

Щодо підприємств сфери послуг, то вони вперше з жовтня 2021 року оптимістично оцінили свої економічні перспективи завдяки налагодженню логістичних ланцюгів та пожвавленню попиту.

Секторальний індекс сфери послуг за березень зріс одразу на 4,13 пунктів — до 50,6.

Як свідчить опитування, на відміну від попередніх місяців, респонденти очікували зростання обсягів нових замовлень, наданих послуг, а також послуг у процесі виконання.

Зазначається, що підприємства всіх секторів очікували подальшого подорожчання власної продукції та послуг на тлі посилення темпів зростання закупівельних цін. Ба більше, дещо поліпшилися оцінки щодо зайнятості, але, тим не менш, залишилися неоднорідними.

"Якщо керівники підприємств будівництва та торгівлі були налаштовані на незначне збільшення чисельності працівників, то респонденти промисловості та сфери послуг продовжували очікувати скорочення персоналу", — ідеться в повідомленні НБУ.

НБУ уточнив, що щомісячне опитування підприємств тривало з 4 до 21 березня. У ньому взяли участь 456 підприємств. Серед опитаних 45% — компанії промисловості, 27,9% — сфери послуг, 22,4% — торгівлі, 4,8% — будівництва; 30,5% респондентів — великі підприємства, 27,2% — середні, 42,3% — малі. При цьому 32,5% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 10,1% — лише експортні операції, 18,0% — лише імпортні операції, 39,5% не здійснюють зовнішніх економічних операцій.